Лідія Котеляк зареєструвала законопроект №4015 від 24.01.2014 про заборону розміщення іноземними державами, наддержавними утвореннями, організаціями або фізичними особами вірусно-біологічних лабораторій 3 та 4 (найвищих) рівнів біологічної безпеки на території України

Січ 24, 2014 | Категорія: Верховна рада, Законопроект

Основною причиною розробки даного законопроекту є нагальна потреба і зростаюча необхідність в  належному законодавчому регулюванні питань щодо розміщення іноземними державами своїх вірусно-біологічних лабораторій з найвищим рівнем біологічної безпеки. Питання забезпечення належного рівня захисту населення та навколишнього природного середовища від небезпечних біологічних агентів (біозагроз) різного походження, проявів  біотероризму сьогодні є надзвичайно актуальним для України і з огляду на це не може залишатись нерегульованим. Крім того, не можна не звернути увагу на потенційну загрозу, що безпосередньо стосується екологічного та епідеміологічного стану всієї країни, здоров’я її населення і кожного громадянина, зокрема. Без перебільшення, розташування вірусно-біологічних лабораторій 3 та 4 рівнів безпеки на території України становить загрозу національній безпеці України. Зазначені загрози й ризики вимагають застосування запобіжних заходів безпеки вже сьогодні.

Небезпека, що криється за вірусно-біологічними лабораторіями, навіть за умови найсуворішого дотримання усіх необхідних правил безпеки, є надзвичайно великою, адже патогенні мікроорганізми людського і тваринного походження, що знаходяться в них, вважаються потенціальними агентами біологічної зброї і так званої генно-біологічної зброї.  Як відомо, на території України ніколи не розроблялась і не випробувалась біологічна зброя. Не було й технологій, що були б на це безпосередньо направлені. Україна ратифікувала Конвенцію про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї ще у 1972 році. Але у 2005 році між Міністерством оборони США та Міністерством охорони здоров’я України було підписано угоду (термін її дії закінчився 31.05.2013 р.) стосовно співробітництва у галузі запобігання розповсюдженню технологій, патогенів та знань, які можуть бути використані в ході розробки біологічної зброї і Міністерство оборони США розпочало будівництво своїх об’єктів на території нашої країни. Перші об’єкти були побудовані на базі існуючих раніше лабораторій у Криму, Одесі, Дніпропетровську та ще у семи містах України.  Усі ці об’єкти були відкриті таємно від громадськості та ЗМІ і після відкриття заморожені. Також передбачалось будівництво бактеріологічної лабораторії у м.Мерефа, Харківської області. Однак, не дивлячись на корисні наміри, постає питання: навіщо забезпеченням біобезпеки України займається Міністерство оборони країни, що знаходиться у десятках тисяч кілометрів від нас? Навіщо Міністерству оборони США необхідні лабораторії на території нашої країни? І  навіщо Міністерству охорони здоров’я знадобилась допомога військового відомства чужої країни, тоді як  Україна успадкувала від СРСР досить дієву систему забезпечення біобезпеки, що зарекомендувала себе ефективною протягом десятиліть.

У 2013 році в Україні перебувала комісія ЄС, яка інспектувала санітарно-епідеміологічну службу України і дійшла висновку, що вона є однією з найефективніших у світі. Відомо, що на території України за останні дев’яносто років жодної епідемії особливо небезпечних інфекцій не було виявлено. Таким чином, найдоцільнішим є укріплення вже існуючої системи біобезпеки, перевіреної десятиліттями.

Нагальна потреба прийняття даного законопроекту полягає в тому, що за умов відсутності закону про заборону розміщення іноземними державами та організаціями вірусно-біологічних лабораторій 3-4 (найвищих) рівнів біологічної безпеки існує неврегульованість таких найважливіших питань, як збереження референт-штамів інфекцій, що знаходяться на зберіганні у наших лабораторіях, які є основою діагностики і отримання вакцин та сироваток. Питання стовно надання дозволу іноземній державі мати повний контроль за біологічною обстановкою на території України сьогодні є магістральною проблемою, оскільки може становити потенційну загрозу національній безпеці України, її цілісності та суверенності. Окрім того, розміщення таких лабораторій забезпечує військову присутність НАТО на території України, що суперечить Конституції України, яка забороняє будівництво і розміщення іноземних військових баз на території України. Більше того, через обмежену кількість фактів випадкового витоку патогенів неможливо передбачити і оцінити їх наслідки, тому ще важче спрогнозувати ймовірність і наслідки біотероризму. А збільшення кількості лабораторій з високим рівнем захисту та розширення спектра досліджуваних патогенів сприяють поширенню потенційно чутливих даних і знань. А це, у свою чергу, ускладнює алгоритм поводження з небезпечними біологічними агентами.

Таким чином, існує пряма загроза біобезпеці держави за умови реалізації декількох факторів, зокрема цілеспрямованого використання наукових досягнень в антигуманних цілях; існування на території України технологій та обладнання подвійного призначення; загрози від синтетичної геноміки; існування випадків “несанкціонованого” витоку біологічних речовин за межі науково-дослідних чи інших установ, які працюють з ними. Не можуть не викликати занепокоєння загрози, що можуть бути причиною поширення небезпечного збудника – такі як порушення процедур біозахисту, зокрема неповна інактивація живого вірусу через недостатнє фільтрування стоків; потрапляння живого вірусу до комунальної каналізації, а зрештою — через негерметичні люки до навколишнього ґрунту тощо. Все це потребує прийняття закону, що унеможливлював би такі ризики і загрози.

Якщо поглянути на світову практику, то майже в усіх європейських країнах світу, а також в США внутрішнім законодавством забороняється розміщення на території цих країн таких лабораторій, оскільки вони є потенційно небезпечними для населення. На сьогодні в Україні існує правова прогалина, яку необхідно заповнити, прийнявши цей закон.

Даний законопроект також оснований на численних зверненнях громадян України, які виступають проти розміщення таких лабораторій на території України, розуміючи усю небезпеку і потенційну загрозу для всього населення нашої держави і її навколишнього середовища.

Особливої уваги потребує проблема потенційно легкої доступності біологічних агентів, оскільки у світі нараховується порядку 1000 об’єктів, які мають колекції патогенних мікроорганізмів і вірусів. Біологічні агенти на основі мікробіологічних технологій, наприклад, штучно модифіковані бактерії, резистентні до дії будь-яких відомих антибіотиків, а віруси — більш стійкі до факторів оточуючого середовища (температурних умов, дезінфікуючих засобів тощо). Розвиток молекулярної біології, мікробіології, генної інженерії тощо дозволяє отримувати для потреб охорони здоров’я, сільського господарства, харчової промисловості нові види біологічних агентів, які можна використати й з іншою, злочинною метою, як біологічну зброю.

Таким чином, вкрай важливим є прийняття закону, який би забезпечував  контроль за лабораторіями, де проводяться бактеріологічні, вірусологічні чи інші види досліджень та за накопиченням і зберіганням біологічного матеріалу, а також забороняв би розміщення таких лабораторій іноземними державами на території України.

Прийняття проекту Закону України “Про заборону розміщення іноземними державами, наддержавними утвореннями, організаціями або фізичними особами  вірусно-біологічних лабораторій 3 та 4 (найвищих) рівнів біологічної безпеки на території України” має на меті створення системи захисту населення та навколишнього природного середовища від небезпечних біологічних агентів (біозагроз) різного походження та запобігання проявів біотероризму для забезпечення національної системи біологічної безпеки та біологічного захисту населення України. 

З метою захисту населення та навколишнього природного середовища від небезпечних біологічних агентів (біозагроз) різного походження, запроваджуються обмеження щодо розміщення та/або здійснення діяльності іноземними державами та організаціями вірусно-біологічних лабораторій 3 та 4 (найвищих) рівнів біологічної безпеки на території України, визначається порядок регулювання відносин щодо патогенних мікроорганізмів, встановлюється режим щодо небезпечних біологічних агентів або бактеріологічної, біологічної зброї.

Законом передбачається заборона розміщення вірусно-біологічних лабораторій 3 та 4 (найвищих) рівнів біологічної безпеки на території України, регулюються питання щодо припинення існування на території України вірусно-біологічних лабораторій 3-4 рівня біологічної безпеки, ввезення на територію України патогенних мікроорганізмів, передбачається контроль органами виконавчої влади та громадський контроль за перебуванням (переміщенням) на або через територію України патогенних мікроорганізмів, які вимагають застосування 3 та 4 (найвищих) рівнів  біологічної безпеки. Законом передбачається закриття та припинення будівництва/оснащення усіх існуючих вірусно-біологічних лабораторій 3 та 4 (найвищих) рівнів безпеки на території України, забороняється  укладати домовленості чи угоди про надання дозволу на розміщення, підготовку, замороження або планування вірусно-біологічних лабораторій 3 та 4 (найвищих) рівнів біологічної безпеки на території України, а також забороняється  перевезення, тимчасове перебування, зберігання на території України патогенних мікроорганізмів, які вимагають застосування 3 та 4 (найвищих) рівнів біологічної безпеки.

Передбачається цивільно-правова, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення закону з визначенням розмірів фінансової відповідальності.

На даний час комплексний законодавчий акт щодо розміщення іноземними державами, наддержавними утвореннями, організаціями або фізичними особами  вірусно-біологічних лабораторій 3 та 4 (найвищих) рівнів біологічної безпеки на території України відсутній. Неопосередковано пов’язаними можуть вважатись Закон України “Про ветеринарну медицину”, Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, Постанова КМУ “Про затвердження правил санітарної охорони території України” та Наказ МОЗ України щодо режиму роботи з патогенними мікроорганізмами.

Реалізація зазначеного законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Прийняття запропонованого законопроекту надасть можливість забезпечити функціонування комплексної національної системи біологічної безпеки та біологічного захисту, яка суттєво знизить можливість виникнення біологічних ризиків; створить систему захисту навколишнього природного середовища, забрудненого небезпечними біологічними агентами, поліпшить благополуччя санітарно-епідеміологічного стану населення, забезпечить захист здоров’я людини та навколишнього природного середовища, зокрема об’єктів рослинного і тваринного світу від впливу небезпечних біологічних агентів, надасть можливість регламентувати проведення наукових біологічних досліджень під час створення небезпечних мікроорганізмів, токсинів, біологічно активних речовин, лікарських засобів, генетично модифікованих організмів, провадження біотехнологічної діяльності. Передбачить створення дієвої системи контролю за об’єктами, де проводяться роботи зі збудниками інфекційних хвороб та наукові пошуки в галузі “синтетичної біології”.

Окрім того, прийняття запропонованого законопроекту сприятиме зростанню міжнародного іміджу України на світовій арені як актора, що долучився до  низки тих держав, внутрішнє законодавство яких забороняє розміщення лабораторій з небезпечними біологічними агентами на власній території і має право самостійно контролювати й регулювати біологічний стан на своїй території.

Теги: , , , , ,