Лідія Котеляк зареєструвала проект Постанови про відзначення 460-ї річниці від дня народження Архімандрита Києво-Печерської лаври, церковного, культурного і громадського діяча, просвітителя та письменника Єлисея Плетенецького №3460 від 22.10

Жов 22, 2013 | Категорія: Верховна рада, Новини, Постанова

Метою проекту Постанови є забезпечення належних організаційно-правових, фінансово-матеріальних та інформаційних умов для реалізації комплексу заходів з приводу відзначення 460-ї річниці від дня народження Архімандрита Києво-Печерської лаври, церковного, культурного і громадського діяча, просвітителя та письменника Єлисея Плетенецького.

Єлисей Плетенецький (Олександр Михайлович Плетенецький) – український і річпосполитський православний церковний, культурний і громадський діяч, просвітитель, письменник. Архімандрит Києво-Печерської лаври та засновник Лаврської друкарні і першої в Центральній Україні паперової фабрики.

Єлисей Плетенецький народився у селі Плетеничі в Руському воєводстві, що нині є Перемишлянським районом Львівської області, у дрібношляхетській православній родині. Відомо, що його батько був старшиною реєстрового козацтва, однак інші дані про його ранні роки й початок церковної діяльності залишаються втаємниченеми.

Отримував освіту Єлисей у братських школах Львова та Острога, також згідно з деякими джерелами, він спочатку віддавав перевагу військовій кар’єрі й навіть нібито козакував, за прикладом батька, однак згодом прийняв чернечий постриг під іменем Єлисей за одними даними, в Межигірському монастирі, за іншими — в Києво-Печерській Лаврі.

У 1599 році Єлисей Плетенецький стає архімандритом Києво-Печерської Лаври. Скориставшись допомогою козаків на чолі з гетьманом Сагайдачним, добився передачі Лаврі її земельних володінь, відібраних у неї польським королем Сигізмундом III і відданих уніатам. У цей складний період він активно розбудовує Печерську Лавру, зберігає її як головний осередок православної віри в Центральній Україні.

Будучи архімандритом, Плетенецький створив ряд шкіл та зокрема сприяв організації школи Київського братства. В 1615 році за наказом Єлисея Плетенецького в Києво-Печерській лаврі була побудована друкарня, яка почала друкувати не лише церковні, але й полемічні, філософськи твори, що виходили староруською книжною мовою, польською і латиною.

Першою книгою, яка вийшла в лаврській друкарні, стала церковно-служебна книга «Часослов» (1616), котру також використовували для викладання в школах. Так з моменту заснування друкарні й до смерті Архімандрита лаврська друкарня видала 11 книжок. Навколо друкарні Плетенецький згуртував провідних культурних та церковних діячів України того часу. До цього гуртка ввійшли З. Копистенський, П. Беринда, Л. Зизаній, Т. Земка, Г. Дорофієвич та інші.

Для забезпечення друкарні папером за наказом Єлисея Плетенецького була зведена в Радомишлі (між 1612 і 1616 рр.) паперова фабрика (папірня) — перше в Центральній Україні підприємство подібного профілю (нині на її місці розташований Музей української домашньої ікони). Папір, що випускався там, маркувався за життя Плетенецького водяним знаком у вигляді його особистого герба.

Позбавлений конфесійної упередженості, Є. Плетенецький володів багатьма мовами, вважав за потрібне набувати світських знань. Чернечу діяльність розглядав як засіб ведення суспільно корисної праці, особливо культурно-освітньої, виступаючи з цих позицій проти І. Вишенського та Й. Княгиницького. Через реформаційну ідею «вченої усамітності» прагнув реалізувати свій план розвитку освіти і науки, поширення «Ренесансного гуманізму – studia humanitatis» як засобу відповідної реформації монастирів за типом західноєвропейських.

Сучасники високо оцінювали діяльність Єлисея Плетенецького, спрямовану на відродження церковного і культурного життя православної частини Речі Посполитої. За словами Захарії Копистенського, ієромонаха а згодом наступника Єлисея Плетенецького на посаді Архімандрита Києво-Печерської лаври, його попередник і патрон був «отцем не лише для Лаври, але й для всього народу».

Враховуючи значущість постаті Єлесея Плетенецького необхідно прийняти Постанову про відзначення його 460-ї річниці від дня народження, з огляду на його вагомий внесок у розвиток православної церкви, української культури і освіти, книговидавництва.

Прийняття даної Постанови дозволить відзначити на державному рівні 460-ту річницю від дня народження Архімандрита Києво-Печерської лаври, церковного, культурного і громадського діяча, просвітителя та письменника Єлисея Плетенецького.

Відзначення річниці Єлисея Плетенецького сприятиме популяризації загальнолюдських цінностей і православної моралі та етики. Заходи що будуть відбуватися під час вшанування пам’яті цього видатного українця допоможуть привернути увагу суспільства до історії розвитку української освіти, культури і філософської думки, діяльності просвітницьких гуртків та братств, а також книговидавництва.

Прийняття Постанови матиме позитивний вплив на місцеві громади Перемишлянського району та міста Радомишля Житомирської області оскільки заходи, що відбудуться в рамках вшанування пам’яті Єлисея Плетенецького сприятимуть популяризації міст на загальнодержавному рівні, дозволять підтримати рівень життя мешканців та розвинуть інфраструктуру. Офіційне святкування матиме значний культурний вплив на мешканців, а також сприятиме патріотичному вихованню молоді. 

Теги: , , , , ,